Різдво Христове 

1. Історичний факт: християнське Різдво запозичене з давніх язичницьких культів. У дохристиянських релігіях так само святкувались народження богів – у давніх єгиптянсвяткували народження Осіріса, у давніх греків — бога вина Діоніса тощо. І дати цих днів народжень припадали традиційно на закінчення грудня — початок січня.

2. Один із найдавніших українських звичаїв — Вертеп. Історія вертепу в Україні бере свій початок, як мінімум, з XVII століття.

3. Перед різдвом 6 січня традиційно святкують Святий вечір, обов’язковим атрибутом якого є 12 пісних страв на столі. Існують дві версії трактування цього числа: за однією — це кількість апостолів, а за іншою — кількість місяців у одному році.

4. Святкова ялинка насправді є атрибутом саме Різдва, а не Нового Року. Плутанина, яка є сьогодні, відбулась у 30-х роках ХХ століття, коли радянська влада вела антирелігійну пропаганду та забороняла святкувати Різдво. У ті часи ставили ялинку на Новий Рік і забули, що зірка на верху дерева — це не просто прикраса і вже точно не символ тоталітарного радянського режиму — а Віфлеємівська зоря.

8. Одна із найдавніших сімейних традицій у переддень Різдва — після застілля з родиною нести вечерю хрещеним батькам. Брали кутю та інші страви і йшли в гості на декілька годин, але потім обов’язково вертались додому аби зустріти ранок Різдва з сім’єю. Після обіду вже могли навідати бабусь та дідусів, що живуть окремо або інших родичів.

9. Здавна повелося, що зустрічати Різдво годиться в святковому одязі, виставляти на стіл найгарніший посуд та стелити найновішу скатертину. А спізнитись до святкового столу було дуже поганою прикметою: будеш блукати десь на чужині весь наступний рік.

10. І найпрекрасніша традиція — колядки. У різних регіонах України вони відмінні, як і час для колядування — десь прийнято колядувати уже на Святвечір, а десь уже на Різдво та навіть наступний день. Адже це триденне свято.